Лабораторія СвітлоЗвуку 07 · Пам’ятка
Пам’ятка
Для студентів і викладачів світлодизайну, архітектури та реставрації: що розраховує лабораторія, як читати її показники і як виконати практичні завдання.
Зміст
1. Мета
Лабораторія вчить проєктувати виразне, інклюзивне й екологічно відповідальне нічне освітлення фасадів, історичних пам’яток і міської скульптури. Вона поєднує художнє ліплення світлотіні з інженерною фотометрією, коефіцієнтом відбиття матеріалів і міжнародними межами нав’язливого світла.
Кожна зміна приладу одразу відбивається в нічній сцені, на розрізі променя й у п’яти показниках, тож проєктант бачить і зображення, і його наслідки: наскільки яскрава поверхня, скільки світла йде в небо і чи не сліпить воно перехожих.
2. Екран
Ліва панель
- 1. Об’єкт, матеріал і зона: історичний фасад (12 м), класичний портик (9 м), паркова скульптура (4,5 м) чи міська арка над водою (6 м); травертин (ρ = 0,65), білий тиньк (ρ = 0,75), теракотова цегла (ρ = 0,25) чи патинована бронза (ρ = 0,15); світлова зона E1–E4.
- 2. Прийом: Grazing — прилад біля стіни, світло ковзає по рельєфу; Flood — здалеку, рівно й пласко; Accent — вузький промінь з обрамлювальною оптикою, що повторює контур.
- 3. Прилад і промінь: винос d, кут нахилу θ, кут розкриття β, потік Φ, обрамлювальна оптика, колірна температура й суто візуальна контрова підсвітка тла. Підказка під колірною температурою радить теплий чи нейтральний білий для кожного матеріалу.
- 4. Код: код групи чи учасника, без імен.
Центр
- Нічна сцена: об’єкт таким, яким він був би вночі; зорі гаснуть, коли в небо йде більше світла.
- Розріз: прилад, промінь і об’єкт збоку. Світло, що проходить над верхом, показано червоним; червона фігурка позначає пішохода, чиї очі потрапляють у промінь.
- П’ять показників із кольоровими висновками щодо обраної зони та кнопки паспорта й даних.
3. Заняття крок за кроком (15–20 хвилин)
- Ідентифікація. Введіть код групи (наприклад, UZHNU-MBG-01) без жодних персональних даних.
- Оберіть об’єкт, матеріал і зону. Історичні центри зазвичай належать до зон E3 чи E4; парки на околиці міста можуть бути E2.
- Порівняйте три прийоми. Натисніть по черзі Grazing, Flood і Accent та зверніть увагу, як змінюються яскравість, рівномірність, світло в небо й сліпучість.
- Точне налаштування. Змінюйте винос, кут нахилу, промінь, потік і колірну температуру, доки яскравість, світло в небо й сліпучість не стануть зеленими. Якщо промінь ширший за об’єкт, увімкніть обрамлювальну оптику.
- Збережіть і здайте. Натисніть Зберегти світловий паспорт (PNG) і Зберегти дані (JSON) та передайте обидва файли викладачеві з двома-трьома реченнями про свої рішення.
4. Показники та їхні межі
- Середня освітленість E = потік, що потрапляє на об’єкт, поділений на освітлену площу (лк). Підпис під нею показує, яка частка потоку справді досягає об’єкта.
- Яскравість L = E·ρ / π (кд/м²) — те, що бачить око. CIE 150 обмежує середню яскравість фасаду будівлі: 5 кд/м² у зоні E2, 10 — в E3, 25 — в E4; у зоні E1 фасади не підсвічують. Нижче 40 % межі об’єкт читається слабко.
- Рівномірність Emin / Eсер уздовж висоти об’єкта. Ковзне світло свідомо нерівномірне — воно виявляє рельєф; заливаюче рівніше. Цей показник описовий, не «здано / не здано».
- Пряме світло в небо — частка потоку, що проходить над об’єктом чи повз нього. Межі — за коефіцієнтом світла вгору CIE 150: 0 % в E1, 2,5 % в E2, 5 % в E3 і 15 % в E4.
- Сила світла до пішохода на висоті очей 1,6 м на доріжці між приладом і об’єктом (не ближче 1,5 м до приладу). CIE 150 обмежує силу світла в таких напрямках: 2500 кд в E1, 7500 — в E2, 10 000 — в E3 і 25 000 — в E4.
- Колірна температура: 2200–3000 K для цегли, бронзи й теплого каменю; 3000–4000 K для світлого каменю й тиньку. Холодне світло на теплих матеріалах робить їх сірими.
5. Три практичні завдання
- Завдання А — історичний цегляний фасад (зона E3). Теракотова цегла, ρ = 0,25. Досягти яскравості 5–10 кд/м² теплим ковзним світлом (2700 K) так, щоб пряме світло в небо не перевищувало 5 % і не було сліпучості.
- Завдання Б — бронзова паркова скульптура (зона E3). Патинована бронза, ρ = 0,15. Виліпити об’єм акцентним променем 12°–16° з обрамлювальною оптикою; яскравість 4–10 кд/м², без світла в небо й без сліпучості. Для силуету використайте контрову підсвітку тла.
- Завдання В — травертиновий портик (зона E3). Травертин, ρ = 0,65. Уникнути пересвіту (L ≤ 10 кд/м²), утримати світло в небо в межах 5 %, а силу світла до пішоходів — у межах 10 000 кд, і описати, як світлотінь відділяє колони від глибини портика.
- До кожного завдання здайте паспорт (PNG), дані (JSON) і коротке пояснення; порівняйте рішення поруч на занятті.
6. Методична примітка
Модель спрощено для навчання: один прилад на землі з рівномірним променем (I = Φ / Ω), дифузна поверхня (L = E·ρ / π) і двовимірний розріз з урахуванням ширини променя; обрамлювальну оптику враховано з утратами 30 %. Відбите світло, вуличні ліхтарі й вікна не враховано. Межі — CIE 150:2017 для періоду до комендантської години, як їх наводить настанова Інституту світлотехніків (ILP GN01/21). Реальні проєкти рахують за фотометричними файлами виробників.
7. Версія 1.0
- Світлові зони E1–E4 з межами яскравості, світла вгору й сили світла за CIE 150.
- Геометричний розрахунок потоку, що потрапляє на об’єкт, освітленої площі й світла, що йде в небо.
- Перевірка сліпучості на висоті очей пішохода; обрамлювальна оптика; підказки щодо колірної температури для кожного матеріалу.
- Розріз, світловий паспорт (PNG) і файл даних (JSON); повний інтерфейс українською, англійською та угорською.
← Назад до сторінки FACADE·LIGHT
Проєкт СвітлоЗвук
Концепція і режисура: Данило Фрідман — режисер-постановник, засновник Театру світла й музики Lux Aeterna
Опубліковано на СвітлоЗвук — цифрова екосистема-школа міждисциплінарних досліджень
Науково-навчальний інститут мультидисциплінарних досліджень «SMART City» Ужгородського національного університету · svitlozvuk.freedanman.com · 2026