СвітлоЗвук · головна ← Мапа
СвітлоЗвук · Лекції

LIGHTMUSIC

Історія світломузики від Піфагора до лазерного театру

Дивитися на YouTube

Фільм англійською мовою; на YouTube можна увімкнути автоматичні субтитри українською.

Чи може світло бути мистецтвом так само, як звук? Три століття священники, художники, інженери, танцівники й композитори намагалися збудувати інструменти, які дали б змогу побачити музику. Більшості цих інструментів уже не існує.

LIGHTMUSIC розповідає їхню історію постать за постаттю, не міряючи нікого єдиною теорією: від Піфагора й музики сфер, через очний клавесин Кастеля, кольоровий орган Рімінгтона, шовк і електричне світло Лої Фуллер — до «Прометея» Скрябіна з партією світла, безмовної Люмії Томаса Вілфреда, фільмів Оскара Фішингера, казанського СКБ «Прометей», Лазеріуму та лазерних театрів Будапешта й Ужгорода.

Три питання

Крізь фільм проходять три питання. Чи існує прихований словник, що перекладає ноти в кольори? Чи може світло рухатися, дихати й говорити так, як музика? І що лишається від мистецтва світла, коли світло гасне? Майже всі інструменти цієї історії зникли — згоріли, розібрані, загублені у війнах або просто вимкнені. Фільм іде за тим, що вціліло: за ідеєю.

Як побудований фільм

Вісім історичних розділів ведуть від античності до доби лазера. Посередині — інтерлюдія про те, що таке світломузика насправді, за теорією Булата Галєєва: синестезія як асоціація, а не рідкісний дар; світло і звук як два рівноправні голоси в контрапункті; світломузика як інструментальний танець, звільнений від тіла. Остання частина ставить гіпотетичне питання: що могли б створити Кастель, Рімінгтон, Скрябін, Кандинський, Вілфред, Ласло, Баранов-Россіне, Фішингер і Гідоні з лазерами в серпанку, LED-стінами, проекційним мапінгом, симуляцією в реальному часі, камерами глибини та сферичними залами?

Чому тут

СвітлоЗвук — дослідницька платформа на спадщині СвітлоТеатру Lux Aeterna (Ужгород, з 1982 року). Останній історичний розділ фільму розповідає історію самого театру: сцена, спроектована лише для світломузики; чорна «світлова шахта», де живий світлооркестр виконував свої партитури; Laseromantik на музику «A Próba» Ґабора Прессера, що йшла щодня з 1983 до 1985 року; згодом куполи Києва й Санкт-Петербурга та мобільний планетарій.

Форма

Фільм збудований зі стилізованої графіки, згенерованої кодом, на темному тлі; єдині фотографії — кілька архівних знімків театру Lux Aeterna. Оповідь англійською, безособова. Тривалість: 66 хвилин, одинадцять розділів.

Розділи

Постаті фільму

Митці, винахідники, композитори й мислителі — за розділами:

Інструменти, напрями, жанри

colour music, light-music, visual music, Lumia, synaesthesia, music of the spheres, ocular harpsichord, pyrophone, colour organ, Clavilux, Sarabet, optophonic piano, Sonchromatoscope, Light-Space Modulator, Lumigraph, MobilColor, Light Console, drawn sound, Variophone, ANS synthesizer, Prometei, Kristall, absolute film, abstract animation, Bauhaus, Suprematism, Der Blaue Reiter, Laterna Magika, Poème électronique, Polytope, Vortex Concerts, liquid light shows, Laserium, laser theatre, planetarium, fulldome, projection mapping

Концепція, дослідження, текст і візуальний ряд: Данило Фрідман (Free Dan Man), режисер, засновник Театру світла й музики Lux Aeterna · Оповідь: синтезоване мовлення
Теоретична інтерлюдія за Булатом Галєєвим
Науково-навчальний інститут мультидисциплінарних досліджень «SMART City», Ужгородський національний університет · uzhnu.edu.ua/en/metabook
metabook.freedanman.com · svitlozvuk.freedanman.com · luxaeterna.eu · daniel.freedman@uzhnu.edu.ua · 2026